Історія закладу

Сторінки історії творчого шляху

Великобірківського БТШ

Життя – як ріка, що тече без зупинки. 
Епохи, століття проходять повз нас. 
Ми наче роману гортаєм сторінки: 
Міняються люди, міняється час…
 

Вже понад 50 років проминуло з того часу, як Великобірківський будинок творчості школяра  відкрив двері у країну знань, умінь та навичок, в країну дитячих мрій, яку сьогодні ласкаво педагоги та вихованці називають країною БТШанією. І з того часу неначе швидкоплинна ріка, що завжди повна, біжить, не спиняючись, уперед, живить своїми водами все навколо,  так і будинок творчості, наповнений дитячими голосами і сміхом, ні на мить не зупиняється: творить, дає знання, виховує, а потім випускає в широкий світ своїх вихованців, де вони живуть, вчаться, працюють і творять свою державу.

Господинями  позашкільного закладу, за час його існування були дві чудові жінки – це перший директор  Завійська (Береза) Надія Юліанівна, яка згодом очолила Великобірківський дитячий ясла-садок «Ромашка».



 З  1977 року  по даний час, людина, яка віддала йому більшу половину свого життя і  вже понад 30 років є його  керманичем, відмінник освіти України і зрештою, королева країни БТШанії Марія Іванівна Кульчицька.

Великобірківській Будинок піонерів (тепер Великобірківській будинок творчості школяра) заснований у 1960 році рішенням Підволочиського райвиконкому. На час створення закладу педагогічний колектив складався із директора та трьох керівників гуртків і здійснював роботу у приміщенні Будинку культури, де займав два кабінети площею 40 кв.м.

В 1966 році утворюється Тернопільський район і заклад відповідно підпорядковується новоутвореній структурі.

Із  1974 року будинок піонерів   займає два кабінети, площею 69 кв.м у одному із корпусів Великобірківської СШ і поступово розширює мережу гуртків. В той час гуртки працювали здебільшого на базі шкіл,  різнотипного характеру  та  напрямку, а керівники гуртків переважно були сумісниками.

Із 1986 року і по даний час Будинок творчості школяра проводить свою гурткову роботу у власному двоповерховому приміщенні колишньої школи площею 720,8 кв.м. і змінюється підхід до роботи в позашкільному закладі. Розширюється штат працівників,  для яких БТШ є основним місцем роботи,  гуртки займаються у своїх власних кабінетах та майстернях, збагачується матеріально-технічна база. На цей час в закладі працює 9 керівників гуртків, в яких охоплено 405 учнів.

В будинку піонерів працює: 17 технічних гуртків, 2 юннатсько-природничих, 4 туристичних, 4 художньо-естетичних.

 
Тут цікаво і змістовно проводяться заняття школи старших піонервожатих, піонерські зльоти, екскурсії...

Традиційними стають різноманітні для вихованців масові заходи, виставки, концерти.

Рішенням виконкому Тернопільської районної ради народних депутатів № 242 від 30.11.1990 року Великобірківській будинок піонерів перейменовано на Великобірківській будинок творчості школяра (БТШ).

Педагоги

У 1995 році у Великобірківському будинку творчості школяра  створена Рада гуртківців «БТШівська родина», яка допомагає педагогічному та учнівському колективам у вирішенні проблем виховного процесу.

Визначною подією БТШ стало  започаткування  Радою гуртківців у 1996 році  «Книги незабутніх», яка з кожним роком стає все товстішою і ціннішою. По традиції до неї мають право бути занесені ті гуртківці-випускники та керівники гуртків БТШ, які внесли величезний вклад у розвиток і роботу гуртків позашкільного закладу, а також був  переможцем обласних або призером Всеукраїнських змагань, конкурсів, оглядів. Звання „Незабутній” є стимулом для досягнення вагомих результатів під час гурткової та творчої діяльності у БТШ.

Для активного, творчого дозвілля гуртківців щорічно, починаючи із 1996 року, під час новорічних канікул,  проводиться авторська шоу-програма „Музична Фіра”, керівниками та засновниками якої є Юрів Т.О та Серба Т.Б., на яку завжди із радістю приходять  широке коло глядачів.

На підставі Положення  про позашкільний навчально-виховний заклад України у 1999 році будинок творчості школяра  розробляє і реєструє  свій Статут  з урахуванням профілю закладу, програми діяльності, перспективи розвитку, традицій колективу і матеріально-технічної бази.

У 2000 році видано «Свідоцтво про атестацію» № 200807 управлінням освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації.

У 2001 році  була написана пісня про БТШ "Дивний світ", автором якої стала методист БТШ  Юрів Тетяна Олегівна, а  музику до неї написав Стадник Володимир Олексійович - керівника вокального гуртка. Сьогодні на її основі створено вокально-хореографічну композицію, яка і є візиткою позашкільного закладу.

У 2002 році засновано щорічну регіональну програму  інтелект-шоу «Стежинами краєзнавства», де беруть участь  гуртківці туристсько - краєзнавчого відділу , які працюють на базі  шкіл району.

У 2003 році будинок творчості школяра  спільно з музичною школою, загальноосвітньою школою І-ІІІ ст., дитячим садочком, бібліотекою, будинком культури ввійшов у структуру освітньо-культурного це нтру селища Великі Бірки.

У 2004 році Великобірківський будинок творчості школяра став переможцем Першого обласного огляду-конкурсу на кращий позашкільний заклад.

Кожного вересня з 2005 року, на початку навчального року  стартує конкурс «БТШівський оліпм». Його підсумки підбиваються у травні під час закриття  БТШівського сезону.

В 2006 році – колектив срібний призер першого районного конкурсу «Лине пісня колискова» у номінації «Національний регіональний костюм»

На базі позашкільного закладу з 2007 року працює клуб Ради старшокласників Тернопільського району «Діти сучасності» під назвою «Лідер», в склад якого входять лідери учнівського самоврядування освітніх закладів краю.

Будинок школяра – комплексний заклад і впродовж свого існування здійснює свою діяльність за такими напрямками:

ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧІ ГУРТКИ

Подорожі, екскурсії, змагання завжди вабили дітей у туристські гуртки.

Започатковано туристсько-краєзнавчі гуртки у Будинку творчості із моменту створення закладу у 1960 році, коли першим керівником туристсько-краєзнавчого гуртка став вчитель географії Великобірківської середньої школи Павло Васильович Сміян.

Проходив час, змінювались керівники, але із приходом в заклад 1969 році Марії Іванівни Кульчицької, тоді молодий педагог, методист, а від 1977 року і до сьогоднішнього дня – директор закладу, туристсько-краєзнавча робота набула якісно нового розвитку.

Впродовж всієї педагогічної діяльності вона всіляко підтримувала розвиток туризму в районі, була активним пропагандистом туризму на теренах Тернопільської області. Під її керівництвом проводилися районні змагання туристів-краєзнавців, команда гуртківців будинку піонерів неодноразово здобувала перемоги на обласних змаганнях зі скелелазіння та спелеотуризму.

У 1982 році приходом в будинок піонерів керівника, який професійно займався туризмом та спортивним орієнтуванням туристська робота набрала якісно іншого характеру.
 Це – Ігор Зіновійович Подольський, учень М. Кульчицької, який на той час вже мав в своєму активі участь в поході V к.с. по Тянь-Шаню. Гуртківці почали активно приймати участь в змаганнях з усіх видів туризму та ходити в цікаві та складні походи. Команда туристів здійснювала регулярні пішохідні водні та спелеологічні походи по Тернопільській області, походи І-ІІ к.с. по Карпатах, Гірському Криму, Центральному Кавказу. 

Пожвавилась участь та зросли результати участі в туристських змаганнях. Туристи БТШ виступали на Всеукраїнських змаганнях школярів і досягали успіхів: 1990р – 4 місце на дистанції Смуга перешкод, 1991р – 4 місце в Крос-поході. Також ми здобували призові місця в обласних змаганнях зі спелеоорієнтування та Відкритих Всесоюзних матчевих зустрічах юних спелеологів.
 Наша команда в повному складі почала представляти Тернопільщину на Республіканських змаганнях та Всесоюзних турнірах зі спортивного туризму. На ХІХ Республіканських змаганнях гуртківців позашкільних закладів у 1990 році здобули 4 місце на дистанції «Смуга перешкод», у 1991 на IV змаганнях школярів України – 4 місце на «Крос-поході». 

Для сільської команди, яка на той час не мала відповідної підтримки, матеріальної бази та досвіду змагань, такі результати були досить високими. Участь в першості на кращий похід року теж неодноразово оцінювалась на рівні області, а в 1989 році гуртківці вибороли І місце в групі спелеопоходів І к.с. в ІІ етапі Всесоюзного конкурсу на кращий похід 1989 р.

Проводились регулярні дружні матчеві зустрічі по обміну досвідом із туристами України (Київа, Луганська), та інших республік Радянського Союзу (Барановичі, Брест, Мінськ – Білорусія, Шауляй – Литва).

З 1991 року естафету керівництва туристськими гуртками в Ігоря Подольського прийняв його учень – Тарас Серба. Досвід його занять у туристських гуртках будинку піонерів дав свої результати. Незважаючи на безлад та деякий провал у туристській-спортивній і краєзнавчій роботі після розвалу Радянського Союзу та утворення Незалежної України, туристські традиції БТШ, досвід та відношення керівника до роботи дозволили не тільки втримати досягнутий рівень туристської роботи, але і навпаки – підняти її ще на якісно новий рівень.

В нових умовах доводилось дещо по новому підходити до туристської роботи, шукати інші форми та методи роботи з дітьми: більша увага приділялась на проведення походів рідним краєм, спелеологічних експедицій, а також – ставився акцент на заняття технікою спортивного туризму та на участь в змаганнях.

Для успішних тренувань був спеціально обладнаний кабінет та створена спеціальна методика проведення занять в умовах закритого приміщення – в навчальному кабінеті з тренувальними стендами та спеціальним обладнанням для проведення занять технікою спортивного та пішохідного туризму.

Всі новинки та методичні знахідки постійно відображаються в методичній літературі, виданнях. Важка, титанічна і часто невдячна робота дала свої результати. Команда почала постійно перемагати в обласних учнівських змаганнях, якісно зросли результати участі у Всеукраїнських змаганнях.

 
Але найбільшим бажанням гуртківців було виступати і перемагати в Чемпіонаті України серед дорослих. На той час в Тернопільській області не було жодного спортсмена, який би зміг та мав достатню кваліфікацію для участі в Чемпіонаті. І на момент 2001 року гуртківці БТШ досягли потрібного рівня підготовки і вперше виступили на Чемпіонаті України. Результат для амбітних спортсменів був ніби-то невдалий, але в дійсності і досить високий – 4 загальне місце. Вже на наступний рік команда займає ІІ місце на дистанції Крос-похід і виконує норматив Майстрів спорту України. Регулярна участь в Кубку України теж дає позитивні результати – постійні призові місця на окремих дистанціях та у загальному заліку. Також гуртківці приймали участь в Чемпіонатах України серед юнаків, на яких теж двічі були призерами в загальному заліку змагань.

За час незалежності України,  14 разів перемагали в загальному заліку цих змагань, решту разів – були призерами. В змаганнях серед дорослих – призером Всеукраїнських змагань, Чемпіонатів і Кубків України зі спортивного туризму.

На сьогодні  туристські гуртки виховали плеяду кандидатів в майстри спорту  із спортивного туризму.

Керівники разом з гуртківцями постійно проводять туристські змагання школярів району, а з 2001 року – Відкриті змагання на Кубок Тернопільського району, які по праву вважаються одними з найскладніших та представницьких змагань Тернопільської області. В 2010 році з пропозиції керівника туристських гуртків, методиста з туристсько-краєзнавчої роботи БТШ Т.Б.Серби відновлено проведення Чемпіонату та Кубку Тернопільської області із спортивного туризму серед дорослих, підготовку та організацію яких взяли на себе випускники та гуртківці БТШ.

Обов'язковою складовою роботи є проведення туристсько-спортивних, пішохідних, спелеологічних та водних походів, краєзнавчих експедицій. З 2008 року гуртківці є переможцями Чемпіонату області з туристсько-спортивних походів ІІІ ступеня, І та ІІ категорії складності. За останні роки гуртківці активно приймають участь у походах в Карпати, по Гірському Криму, по Тернопільщині (Дністровському каньйону, Медоборах тощо), зимових ступеневих походах в Карпати з подоланням категорійних локальних перешкод. Декілька випускників гуртків стали студентами Тернопільського національного педагогічного університету за спеціалізацією «туризм», працюють в будинку творчості. Сьогодні вже самі випускники організовують і проводять тренувальні та категорійні походи, а також тренують команди навчальних закладів, в яких вони навчаються.

Також команди успішно виступають в змаганнях зі спортивного орієнтування, скелелазіння, спелеологічного та водного туризму.

Тернопільщина – надзвичайно багатий край на пам’ятки природи, історії та культури і гуртківці разом із керівниками проводять активну пошукову та краєзнавчу роботу, прищеплюють любов і повагу до історичної та культурної спадщини рідного краю. Народознавчі та краєзнавчі розвідки високо оцінюються на різних конкурсах, ставали неодноразовими переможцями обласних краєзнавчих та методичних конкурсів. Особлива увага приділяється краєзнавчим дослідженням, роботі на екологічних стежинах селища Великі Бірки та його околиць. Матеріали досліджень оформлені та експонуються в краєзнавчому кабінеті, який обладнав та постійно поповнює керівник туристсько-краєзнавчих гуртків А. Купчак.

Молодь з числа колишніх гуртківців, постійно залучається до організації та проведення різноманітних змагань, походів та змістовного дозвілля, є прикладом для сьогоднішнього підростаючого покоління.

З часом назріла потреба об’єднати тих гуртківців, які досягли високих результатів, але вже закінчили школу та заняття в БТШ, тобто створити туристсько-спортивний клуб. Створення клубу мало на меті об’єднати туристів, для подальшої активної туристичної діяльності, як видом спорту та активного відпочинку, згуртувати місцевих туристів та туристські сім’ї, проводити спільні заходи з іншими клубами, організовувати змістовне дозвілля для туристських сімей та дітей. У 2009 створено Тернопільську районну молодіжну громадську організацію «Туристсько-спортивний клуб «Вершина», яку очолив Тарас Серба.

РАДІО-ТЕХНІЧНІ ГУРТКИ

З моменту створення закладу туту працюють технічні гуртки. 

Першими були кіно- та фотогуртки.

 

У 1971 році відкрився судномодельний гурток. 

З розвитком науки і техніки зростав інтерес і до технічних знань серед учнівської молоді, тому із кожним роком зростала і чисельність технічних гуртків у позашкільному закладу, розширювалась мережа гуртків.

 

З 1982 року під кеірвництвом Барана Михайла Володимировича почав працювати гурток "Конструювання сільськогосподарської техінки. 

В 1983 році починають працювати гуртки раціоналізаторів та винахідників, керівником яких став Ільчук Я.О.

З приходом в БТШ Кунька Ярослава Богдановича спочатку сумісником, а з 1987р.  на основну посаду, конструкторські гуртки  стали не тільки популярні, а й  характеризуються високою результативністю. 

Так з 1984 року гуртківці постійно беруть участь у обласному огляді технічної творчості, а з 1997 в обласному конкурсі-захисті робіт юних конструкторів-винахідників, де кожен учасник мав право захищати три особисто виготовлених  роботи. Вже згодом з 2000 року  конкурс-виставка набули заочного характеру. Проте, завжди у всіх цих конкурсах юні техніки стають переможцями, призерами та учасниками Всеукраїнської виставки-конкурсу технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість тобі, Україно!».
 

 З 1984 почали працювати авіамодельний та фотогуртки, що вів Чирський Казимир Йосиповича, згодом Чарнош Юрій Олександрович.

З 1985 по 1993 рік працювати гуртки «Початкового технічного моделювання, під керівництвом Івахова Євгена Ярославовича.

Отримавши своє приміщення у 1986-1987 навчальному році створюється радіотехнічний відділ, який у 22 гуртках вже охоплював 330 гуртківців.

 З вересня 1987 року відкриваються гуртки «Колективної радіостанції»




та «Радіо конструювання» під керівництвом Паліводи Володимира Григоровича.

 Радіостанція допомагала здійснювати зв’язок із будь-яким куточком світу в будь-який час дня і ночі.

Кращі гуртківці брали участь змаганнях із встановлення двостороннього радіозв’язку і за це отримали велику кількість вимпелів та подяк: Республіканської станції юних техніків, радіоінтерклубу «Самбір» та ДОСААФ.

Знання здобуті в гуртках знадобилися багатьом випускникам під час служби в лавах Радянської Армії, а саме вони мали змогу проходити службу радіозв’язківцями.

З листопада 1986 відкриваються гуртки «Спортивної радіопеленгації» та «Радіотелеграфії» під керівництвом Паліводи Лариси Михайлівни.

Саме в цих гуртках  на чолі з керівником проводяться навчально-тренувальні походи, походи вихідного дня, де діти вдосконалюють свій професіоналізм у полюванні на «лисиць», а також вчаться бути самостійними, правильно поводитись у навколишньому середовищі, знаходити своє місце в колективі.

Навчання у гуртках допомагає вже більше 20 років ставати вихованцям, починаючи з 1988 року постійними переможцями та призерами обласних змагань з багатоборства радистів, швидкісної радіолеграфії, спортивної радіопеленгації та учасниками Всеукраїнських (1989, 2007, 2011). 

З 1987 року появляється найлюбиміший для майбутніх автолюбителів гурток «Картингістів», а з 1990 ще «Водіїв мопеда», адже матеріально-технічна база поповнюється картингами та мопедами. Цей гурток веде Кунько Ярослав Богданович.

На базі Великобірківського будинку творчості школяра з 1987 по  1990 проводились районні змагання юних конструкторів, раціоналізаторів, винахідниківпо секціях:

 «початкового технічного моделювання» під керівництвом Іванова Євгена Ярославовича

 та «електроніки» - конструювання радіоелектронних схем радіоконструювання  під керівництвом Паліводи Володимира Григоровича.

Згодом відкриваються гуртки більш декоративно-ужиткового характеру: бісероплетіння, макраме - Вівчар Л.О, в‘язання гачком, рукоділля - Урманець О.Д., народна вишивка – Твердохліб К.А., декоративна обробка шкіри – Цимбрак Н.З.

Кращі вироби гуртківців беруть участь у конкурсах «Знай і люби свій край» в рамках Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Таланти твої, Україно», де постійно стають призерами та переможцями як на районному, так і на обласному рівні, а також стають призерами Всеукраїнського конкурсу.

 Так, починаючи з 2000 року відновлюються змагання та виставки обласним центром науково-технічної творчості, тому мотивація набула нового відтінку і технічні гуртки отримали відповідні, до цього  завдання.

Наймолодші гуртківці віком від 6 до 11 років реалізовують свої творчі уміння та навики у «Умілець», «Виготовлення іграшок-сувенірів» (керівник Вівчар Людмила Орестівна), “Прикладні мистецтва”, «Паперопластика» (керівник Лисак Наталія Андріївна.

В 2000 році відновлюють свою діяльність гурток «Початкове технічне моделювання» під керівництвом Урманець Ольги Дмитрівни і успішно працюють по сьогоднішній день.

Вихованці гуртка починаючи з 2001 року постійно здобувають призові місця як в особистому заліку, так і в загальному, а в 2009 та 2011 році  команда захищала честь області на Всеукраїнських змаганнях в м. Києві. В 2011 році на Всеураїнському конкусі з початкокового технічного моделювання  один з учасників став срібним і бронзовим призером в особистому заліку .

В 2010 році команда із 5 вихованців гуртка «ПТМ» стала переможцем першого національного фестивалю-конкурсу «Артек-моя мрія» в номінації «Технічна творчість» і нагороджені безкоштовною путівкою в МДЦ «Артек» на тематичну зміну.

В 2011 році гуртківці  зайняли ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі-виставці «Український сувенір», а 8 вихованців стали учасниками Всеукраїнського фестивалю технічної та аерокосмічної творчості «Орбіта Артек»

Своєрідною візиткою роботи молодших школярів є створені кабінети “Умілець” та «Юний технік», де представлені кращі вироби гуртківців відповідно до тематичних розділів програм. У кабінетах діють постійні виставки “Творимо самі своїми руками”, де кожен може представити своє маленьке рукотворне диво на суд глядачів. Тут гуртківці із задоволенням проводять екскурсії для гостей будинку творчості школяра.

Кращі роботи гуртківців  завжди милують око на всіх виставках районного та обласного рівня. Свої творчі доробки мають змогу показати на обласній заочній виставці-конкурсі робіт молодших школярів, де завжди  досягають вагомих результатів. Вироби-переможці неодноразово брали участь у Всеукраїнському конкурсі, де ставали призерами та переможцями і були нагороджені відповідними дипломами.

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ ГУРТКИ

Окрасою будь-яких свят завжди були і є колективи художньої самодіяльності.

Саме з числа гуртківців були створені свого часу ансамбль сопілкарів Великобірківського будинку піонерів під керівництвом  Бутковського Зеновія Йосиповича, що неодноразово був дипломантом та лауреатом численних конкурсів, і став навіть переможцем Всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості  1975-1977 рр в Українській РСР.

При будинку піонерів в 70-х роках успішно працював колектив бального танцю, що чарував своїм вишуканим стилем публіку на різних концертах та конкурсах. Так, танцювальний колектив під керівництвом Голіят Марини Дмитрівної отримав Диплом І ступеня на  обласному фестивалі дитячого самодіяльного мистецтва та став дипломантом ІІ ступеня республіканського фестивалю дитячого самодільного мистецтва в 1972 році.

В арсеналі будинку піонерів у 80-ті роки був чудовий дівочий ансамбль барабанщиць, який мав честь відкривати Співоче поле у м.Тернополі  в 1986 році. Саме звуки чудового маршу, тішили серця жителів селища на всіх парадах та урочистостях. Дівчата брали участь і у обласних та міжнародних марш-парадах духових оркестрів, де під керівництвом Стадника Володимира Олексійовича колектив неодноразово ставав дипломантом.

Ляльковий театр мав можливість працювати в 70-80 роки, і тільки в 2008 році гурток під керівництвом Радчук М.Б. відновив свою діяльність. На прем’єри його вистав  завжди приходило багато глядачів.

При позашкільному закладі діяли і фольклорні колективи. Найвищого  успіху зазнав фольклорний колектив «Ходаки», під керівництвом Берези В.В. в 90-их роках, тоді він отримав звання «Зразковий дитячий колектив», в 2007 році колектив отримав друге життя під керівництвом Полюги М.О, підтвердивши звання «зразковий», колектив є частим гостем фестивалів на Україні так і за її межами. 

Жодне свято не обходиться без танцювальних колективів.

У 1986 році при будинку творчості творив танцювальний ансамбль «Росинка» під керівництвом Марфут Лілії Максимівни,  Бирди Зіни Григорівни.

 

З 1991 року танцювальний колектив  «Барвінок» створила Неспляк Тетяна Іванівна, який став своєрідною візиткою нашого закладу. Саме учасники цього колективу ставали неодноразовими лауреатами, дипломантами, призерами районного та обласного етапів конкурсів-фестивалів дитячої та юнацької  творчості «Таланти твої, Україно!» «Мистецтвом юних сяє Тернопілля» номінації «Хореографічне мистецтво», конкурсу хореографічних колективів «Танець-увиванець» та «Тернопільська танцювальна весна», учасниками районних концертів та звітів художньої самодіяльності.

З 1987 року під керівництвом Стадника Володимира Олексійовича, успішно працював вокальний ансамбль, що з часом переріс у хоровий колектив.

Саме учасники колективу брали активну участь у відродженні національної свідомості населення на початку 90-х років через національно-патріотичні пісні у їхньому виконанні, ставав неодноразово  призерами районного та обласного етапів конкурсів-фестивалів дитячої та юнацької  творчості «Таланти твої, Україно!»  «Мистецтвом юних сяє Тернопілля» та «Чисті роси» у номінаціїях «Хорові колективи», «Вокальні ансамблі» та «Солісти-вокалісти»; конкурсів-оглядів стрілецької, повстанської, патріотичної пісні і поезії творів образотворчого мистецтва «Стрілецька пісня»; конкурсів «Гімн Богу» та  «Під твою милість прибігаємо».

ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНІ ГУРТКИ

Саме тут діти вдосконалюють свої знання з природи рідного краю.

З приходом Савич Люби  Михайлівни в 1978 році в будинку творчості почали працювати еколого-натуралістичні гуртки. В 1988 році створено лабораторію «Зелений світ», де оформлено інтер’єри: Заповідники України; Рослинний і тваринний світ природи; Рідкісні рослини і тварини Західного Поділля; Знай, люби і бережи; Про Червону книгу природи; До таємниць природи; Охорона природи – справа кожного та інші.

З 1989 року керівництвом гуртків стала Молоток Галина Василівна. Саме під її керівництвом на базі еколого-натуралістичних гуртків створено еколого-пошуковий загін,  склад якого щороку поповнюються новими гуртківцями.

Саме учасники загону щорічно ознайомлюються із природними багатствами регіону, вивчають, досліджують та здійснюють заходи по захисту навколишніх ландшафтів. Походи «Відродження традицій», «Нехай не буде джерело безіменним»,  участь у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край – моя земля», «Галерея кімнатних рослин», «Парад квітів біля школи», «Зелений паросток майбутнього», «Замість ялинки – зимовий букет» («Новорічно-різдвяний подарунок»), «Краса і біль України», «Юний зоолог», «Юний дослідник», акціях «Дерево-життя», «Першоцвіти Тернопілля», «Птахи рідної землі» збагатили знаннями гуртківців про рослини та тварини  нашої землі, які є невичерпним джерелом пізнання, що мають свою історію і можуть багато розповісти допитливим дослідникам. Гуртківці працюють на «екологічній стежині», де встановлюють екологічні порушення, ознайомлюються з ландшафтом, флорою і фауною рідного краю. Пошуково-дослідницька робота, багатий досвід роботи дав свої результати – гуртківці стають переможцями Всеукраїнських конкурсів та акцій.

Велику виховну роботу по збереженню природи проводять гуртківці через екологічну агітбригаду «Дивосвіт», яка щорічно поновлює тематику виступів і неодноразово стає призером районного та учасником обласного конкурсу агітколективів.

Час невблаганний і щораз вносить корективи, в роботу гуртків, але на зміну старшим приходять нові працівники, які продовжують справу творення  маленьких особистостей.