Сьогодні у Великобірківському БТШ мали честь привітати з Днем Збройних Сил України нашого мужнього земляка, ветерана АТО, який два роки і три місяці був у полоні сепаратистів так званої «ДНР» ВАСИЛЯ ГУЛЬКУ і передати йому вітання від Тернопільської районної організації товариства ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ.
Василь потрапив під п’яту хвилю мобілізації і з весни 2015 року як військовослужбовець 56-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України брав участь в АТО. 12 листопада 2015 року хлопець разом із побратимами виконував бойове завдання і був захоплений в полон терористами «ДНР» в районі села Павлопіль неподалік від Маріуполя. Український боєць утримувався спочатку в СБУ м. Донецька, а потім в Західній виправній колонії №97 міста Макіївки. 27 грудня 2017 року в рамках обміну полоненими Василь повернувся додому.
Наша зустріч проходила в дружньому колі за горнятком чаю. У невимушеній розмові наш герой поділився своїми спогадами, проте старався гострі кути свого перебування в полоні оминати, каже, щоб не травмувати дітей.
Дуже важко підібрати потрібні слова, щоб не тривожити душу, проте ми зобов’язані інформацію про непросту долю нашого земляка зберігати і поширювати серед молоді. Тому, сподіваюсь наша співпраця продовжиться і ми спільними зусиллями залишимо для нащадків непросту сторінку з новітньої історії, учасником якої є наш земляк.
Василь потрапив під п’яту хвилю мобілізації і з весни 2015 року як військовослужбовець 56-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України брав участь в АТО. 12 листопада 2015 року хлопець разом із побратимами виконував бойове завдання і був захоплений в полон терористами «ДНР» в районі села Павлопіль неподалік від Маріуполя. Український боєць утримувався спочатку в СБУ м. Донецька, а потім в Західній виправній колонії №97 міста Макіївки. 27 грудня 2017 року в рамках обміну полоненими Василь повернувся додому.
Наша зустріч проходила в дружньому колі за горнятком чаю. У невимушеній розмові наш герой поділився своїми спогадами, проте старався гострі кути свого перебування в полоні оминати, каже, щоб не травмувати дітей.
Дуже важко підібрати потрібні слова, щоб не тривожити душу, проте ми зобов’язані інформацію про непросту долю нашого земляка зберігати і поширювати серед молоді. Тому, сподіваюсь наша співпраця продовжиться і ми спільними зусиллями залишимо для нащадків непросту сторінку з новітньої історії, учасником якої є наш земляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар