І на тім рушникові

Багато символів має наша рідна Україна: і вербу, і червону калину, і тополю. Та невмирущим витвором талановитих рук наших українських жінок є надзвичайно різноманітні вишиванки. Серед них – український рушник. Згадаймо наших мам і бабусь – невтомних трудівниць і майстринь, які за своє життя так багато вишили рушників і серветок, сорочок і доріжок, скатертин і наволочок, подушечок. Немає, мабуть, жодної родини, де б не милували око ці вишивки, а, особливо, рушники.
Так, 11 травня, вихованці вокального гуртка запросили своїх батьків та педагогів на свято «І на тім рушникові…». Під час заходу ми уявно мандрували доріжками, щоб глибше пізнати, які таємниці носить в собі слово рушник. Гуртківці разом із гостями мали змогу переглянути презентацію про різні види рушників, їх орнамент. Учасники свята виконували пісні про вишивані рушники, декламували вірші. На свято завітала Даннікова Оксана Ярославівна, бабуся вихованки вокального гуртка Злонкевич Юстинки, яка розказала вірш про українські вишиванки. Також шановних гостей привітали вихованці танцювального гуртка «Перлинки», які виконали танок із рушниками.
Українські вишивки – сорочки і рушники. Вони пройшли крізь віки, вони і нині символізують глибину безмежної любові до людей, до всіх, хто не черствіє душею. Хай символ цей завжди буде у вашій оселі, як ознака великої любові, ніжної материнської пісні, яка кличе нас до рідного порога.