ІСТОРІЯ №24
ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ.
Дитинство недаремно називають ранком людського життя, бо це особлива пора. О цій порі людина відкриває для себе незбагненну велич світу, в який вона прийшла, його тривоги і радощі, його надії і сподівання, усе те, з чого, власне , й складається людське життя, що дається кожному з нас один-єдиний раз. О цій порі людина дивиться на світ людей, світ природи, світ речей і всі інші світи чистим і свіжим поглядом, усе помічаючи, усе намагаючись збагнути. І їй відкриваються таїна за таїною, загадка за загадкою, бо ж найбільше всіх отих прекрасних відкриттів дарується нам самою долею о тій золотій порі, ціну якій ми зможемо скласти лише тоді, коли безнадійно минеться наше дитинство, коли в життя наше прийдуть численні дороги і складні обов’язки і коли безповоротно віддаленіле дитинство залишиться тільки чистим наче вранішня роса, спомином, що грітиме душу, як тепло материної руки, світитиме нам з пам’яті, мов сонце з високого неба. Дитинство, в яке нікому не дано повернутися, пора, яка повториться вже тільки для інших.
Зовсім не дивно, а , мабуть, абсолютно закономірно, що саме в дитинстві й у недалеко від нього відлетілих отроцтві та юності пишуться вірші. Багато віршів. Майже океани слів виливаються на папір. Тих слів, якими юні поети – гуртківці Великобірківського БТШ розповідали всім про те, що відчуває їхня душа на цій землі, під цим небом, з цими людьми, які їх оточують, живучи в одному з нами часі.
Приємно, що багато юних талантів шукали поетичну музу під керівництвом Кульчицької Марії Іванівни в гуртку «Літературного краєзнавства» у Великобірківському БТШ і досить успішно. Ними написано багато поезій, хоча спочатку, можливо, вони і не такі були досконалі, але вони є свідками творчих пошуків молодих авторів, які все ж таки прагнули знайти те, що шукають в житті.
За сприяння Марії Кульчицької перші проби пера молодих літераторів неодноразово друкувались на шпальтах газет «Подільське слово».
Та значним досягненням для творчих, талановитих, поетично обдарованих великобірківчан стало розміщення їхніх віршів у збірці творів молодих літераторів Тернопільщини «Перші ластівки», яка видавалась у книжково-журнальному видавництві «Воля» за сприяння управління у справах сімї молоді Тернопільської ОДА. А це:
- Олег Бурма та Костанович Юлія, твори яких друкувались у 6-му випуску збірника «Перші ластівки» у 2001р. ;
- Анна Дячук та Костанович Юлія – у 7-му випуску збірника «Перші ластівки» у 2002 р.;
- Гурник Ілона, Дацків Наталія, Маряна Ходань у 2005р. в 9-му випуску збірника «Перші ластівки»
- у 2008 році у світ вийшов 11-й збірник «Перших ластівок», в якому були надруковані твори Дацків Наталії, Логін Ірини, Поради Ірини та Слишик Оксани.
1 квітня 2005 юних поетів було запрошено на презентацію чергового девятого випуску збірки творів молодих літераторів Тернопільщини «Перші ластівки», яка відбулася в театрі актора і ляльки в обласному центрі. Презентуючи девятий випуск «Перших ластівок» начальник управління Ольга Гузар зазначила, що державна підтримка обдарованих дітей сьогодні є визначальною: друкуються авторські збірки молодих поетів, популяризується діяльність районних клубів творчої молоді з метою обміну досвідом та спілкування. До перших ластівок 2005 року увійшли твори 143 поетів-початківців віком від 9 до 28 років з усієї області.
На завершення зустрічі досвідчені майстри пера поділилися із молодими своїми вміннями у майстер-класі.
Приємно, що у 2003 році за сприяння Тернопільського ОДА та управління у справах сімї та молоді видано збірочку поезій «Люблю тебе», автор якої Юлія Костанович. Дана збірка вміщує 44 вірші.
Пошук талановитих дітей, які думають віршовано тривав, і, очевидно , що саме перші проби пера юних поетів гуртка «Літературного краєзнавства» ввійшли в добірку поезій « У світі мрій», яку було створено у 2007 році. До цієї збірки ввійшли імена таких юних поетів:
- Логін Ірина. Народилася 5 березня 1994 року .З першого класу почала писати вірші про маму, природу, школу, про село. На сьогоднішньому етапі її творчі доробки сповнені вже філософських роздумів про людське життя та існування. Вірші друкувались у районній газеті «Подільське слово» та «Вільне життя».
- Ходань Мар’яна. Народилась в 1993 році. Перший свій віршик присвятила улюбленцю усіх дітей - святому Миколаю, коли їй було 8 років. Друкувалась у районній газеті «Подільське слово»
- Дацків Надія. Народилась в 1993 році. Перший свій вірш написала у 8 років.
- Гурник Ілона. Народилася 1993 році. У творчому доробку цієї дівчини не один десяток віршів, які почала писати з 9 років. У 2005 році поезії Ілони друкувались у збірці творів молодих літераторів Тернопільщини «Перші ластівки», неодноразово її вірші друкувались у газеті «Подільське слово».
- Слишик Оксана. Народилася 27 травня 1993 року . Почала писати вірші з 4 класу. Багато віршів присвячені мамі, рідному краєві, школі. Перші спроби пера поступово наповнюються філософським змістом і сьогодні в її творах звучить вже тема любові, кохання, переосмислення людських почуттів, історичних подій. На поетичні спроби її ще надихає тато, який в юності також писав поезії.
В 2007 році Оксана вступила в Тернопільську обласну спілку письменників України. ЇЇ твори друкувались у районній газеті «Подільське слово»
- Дацків Наталія. Народилась в 1990 році. З першого класу почала писати вірші. Друкувалась у районній газеті «Подільське слово».
- Наталя Герасимчук. Народилась 16 жовтня 1986 року . Поезію пише для власного задоволення. Перший свій вірш склала у 9 років. Поезія Наталі переважно про те, якою повинна бути справжня людина. Наталя пише про зневажливе ставлення українців до рідної мови. У частині своїх творів дівчина хоче осягнути бездонність людської душі, прозорість якої забруднено людськими гріхами.
- Костанович Юлія. Народилася 1986 року. Дев’ятирічного віку почала писати поезію. Неодноразово вірші друкувались у районній газеті «Подільське слово». В 2003 році вийшла в світ збірка її поезій «люблю тебе» у видавництві «Воля» м.Тернопіль.
- Юліана Белінська. Народилась 1988 року. Пише поезії з 1997 року. Вірші друкувались у районній газеті «Подільське слово».
- Олег Бучма. Народився 1 лютого 1982 року. З дитячих літ дуже любив народні пісні, які співали в родині. Співав, складав і все йому вдавалося. Багато пише про рідне селище, Україну, роздумує про майбутнє свого народу. Спогади про рідний дім, передзвін криничних відер, пташиний спів весняного саду назавжди залишилися у серці Олега Бучми. Він своїми віршами кличе нас у багатобарвний сад життя - з його невигаданими радощами, світлими й гіркими печалями, і хай його твори не є повністю досконалими за поетичною формою, але слова, зроджені від щирого серця, торкаються струн душі.
Я не письменник і не поет,
Я ще ніхто у цьому світі.
Я лиш незібраний букет
Із світанкових білих квітів. ( Г.Грицай)
Саме ці слова стали епіграфом «Літературної світлиці», приуроченій Дню рідної мови, що відбулася 18 лютого 2009 року у Великобірківському будинку творчості школяра. Цей захід організувала і провела спільно із відділом у справах сім’ї, молоді і спорту РДА директор закладу Марія Іванівна Кульчицька, яка завжди прагне відшукати юних майстрів пера і дати поштовх їм у світ поезії і слова.
У залі позашкільного закладу зібрались учасники свята-юні поети, а це колишні гуртківці, а тепер студенти Дацків Наталія, Тетяна Думанська, Порада Ірина, старшокласники Великобірківської ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназії ім. С.Балея Бас Софія, Гриневич Ірина, Слишак Оксана, Новосад Антоніна, Логін Ірина та наймолодші, які тільки починали свій поетичний шлях – 5-класники Скочеляс Оля, Дремух Оля, Логінська Наталя, Калинюк Ліля, Лісовська Анастасія. А почесними гостями були: журналіст, публіцист, літератор, оглядач освітньої, молодіжної проблематики, в той час заступник головного редактора «Вільного життя», ведуча популярних сторінок «Калина» і «Молодіжний майдан» та просто поетеса Ліля Лісанкова-Костишин та начальник відділу у справах сім’ї, молоді і спорту РДА Марія Павелчак.
Саме в такому крузі споріднених душ, адже це свято об’єднало всіх тих, хто небайдужий до художнього слова, учасники мали можливість поділитися своїми поезіями.
Зворушливі рядки про кохання, про сенс життя, про екологію і Україну звучали із уст старших. І це вже були не просто слова. А роздуми, виклики і заклики, від яких терпла душа, мурашки повзали по спині, раділо серце.
А маленькі читали про школу, дитячі витівки, про маму і тата, про домашню тваринку і квіточку. Але все це було таке щире, довірливе, що трепетно ставало на душі.
Слова юних поеток перепліталися з піснями у виконанні Діани Мату шевської, Діани Білан та Вікторії Харо. Дівчата співали про Україну, про рідну мову. А від тих пісень і віршів ставало так добре, аж «…серце рвалось, оживало, як їх почуло…»
Звичайно, родзинкою свята став виступ Лілії Лісанкової, яка провела із присутніми майстер – клас та прочитала власні вірші. Дорослим, які були присутні на святі, подарувала першу збірку власних поезій інтимної лірики «Люблю» та літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис обласної організації Національної Спілки письменників України і видавничого дому «Вільне життя» «Тернопіль», в якому поміщено нові твори тернопільських літераторів.
Марія Павелчак відзначила, що вже кілька років очолюваний нею відділ тісно співпрацює із гуртком «Літературного краєзнавства», який веде Кульчицька Марія Іванівна. Саме завдяки її старанням багато поетів-початківців вже мали можливість бути опублікованими у збірці творів молодих літераторів Тернопільщини «Перші ластівки», а це тільки із Великих Бірок Олег Бучма (2001), Юлія Костанович (2001,2002), Дячук Анна (2002), Гурник Ілона (2005), Дацків Наталія (2005), Ходань Мар’яна (2005). У 2008 році у світ вийшов одинадцятий випуск творів молодих літераторів «Перші ластівки» і до нього увійшли вірші Великобірківських поетів, а це Слишик Оксани, Логін Ірини, Дацків Наталії, Поради Ірини. У подарунок дівчата отримали книги, а також були відзначені грамотами відділу у справах сім’ї, молоді і спорту Тернопільської РДА.
Не обійшлось і без прем’єри. В дарунок гостям прозвучала пісня «Сон» у виконанні Думанської Тетяни, авторами якої є сама дівчина і керівник вокального гуртка Володимир Стадник.
Підводячи підсумок літературного свята Марія Кульчицька сказала, що як правило, перші спроби пера, можливо, не завжди відповідають всім тонкощам літературної техніки, це, напевно, зумовлено в основному відсутністю літературного досвіду, а також знань отих мовних глибин, які треба вивчати все життя, але за ними не можна не помітити щирості почуттів, з яких у майбутньому – не виключено - може й початися справжня поезія. Адже, найголовніше – це проникливість почуттів, їхня дивовижна наповненість. А також-щирість і щирість. Тож нехай поезія дає юним поетам впевненості, віри. Хай підтримує їх у добрі і у складні хвилини. А вірші, поміщені у збірці «Перші ластівки» стануть ще однією сходинкою до їхнього утвердження.
Даний захід став поштовхом для появи на світ у 2010 році збірки віршів Оксани Слишик «Нерозтрачені надії».У збірку ввійшло 48 віршів, а передмову написала Лілія Костишин, поетеса, журналіст газети "Вільне життя плюс".
За інініціативи Кульчцької Марії Іванівни в 2011 році було започатковано районний конкурс молодих поетів. А в лютому 2012 року вийшов перший випуск збірника творів молодих поетів Тернопільського району «На хвилях мрій». До нього ввійшли вірші 23 митців – учасників районного конкурсу дитячих поезій із 8 шкіл району.
Немає коментарів:
Дописати коментар